Доступ до правосуддя у Луганській області



























22 грудня 2020 року Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» у межах проєкту «Інновації та розумні пристосування як інструмент доступу до правосуддя», що реалізується за технічного адміністрування РЦ «ГУРТ»у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, провела онлайн-зустріч із представниками судових установ Луганської області на тему: «Доступ до правосуддя у Луганській області: реалії та виклики. Інновації та розумні пристосування як інструмент доступу до правосуддя».
До обговорення долучилися Голова Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Тетяна, а також делеговані представники районних судів Луганської області.
У якості спікерів на заході виступили:
– Заступниця начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в місті Києві Наталія Чумак;
– Начальниця відділу управління державним майном та матеріально-технічного і господарського забезпечення, заступника начальника управління – начальниця відділу адміністрування рухомим та нерухомим майном управління адміністрування державним майном та матеріально-технічного і господарського забезпечення Вищого антикорупційного суду Оксана Зельдич;
– Головна юристка відділу претензійно-позовної роботи та представництва в судах АТ «Укрзалізниця» Людмила Лунгул;
– Голова Громадської спілки «Луганська Асоціація організацій осіб з інвалідністю», радник патронатної служби Голови Луганської обласної державної адміністрації-керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Микола Надулічний.
– громадська активістка Ольга Ілюшко.
Голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» Олександр Вознюк звернув увагу присутніх, що питання доступу до правосуддя не можна звести виключно до вузького розуміння у значенні архітектурної доступності окремої судової установи. Це питання є ширшим та включає в себе архітектурну, інформаційну та транспортну доступність судів.
Тільки при забезпечені цих трьох перелічених складових можна говорити про забезпечення реального доступу до правосуддя у відповідному регіоні. Саме тому Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» під час проведення дослідження в межах проєкту вивчала архітектурну, інформаційну та транспорту доступність у Луганській області.
Учасникам заходу була продемонстрована презентація, яка відобразила результати проведеного дослідження щодо рівня доступу до правосуддя. На прикладі трьох судів Луганської області (Троїцького районного суду Луганської області, Рубіжанського міського суду Луганської області, Сєвєродонецького міського суду Луганської області) було проілюстровано найпоширеніші порушення, серед яких:
1. відсутність пандусів;
2. вхідна група будівлі не відповідає вимогам чинних ДБНів;
3. сходові марші не відповідають вимогам чинних ДБНів;
4. відсутня можливість самостійно пересуватися між поверхами особам з інвалідністю;
5. відсутність можливості безперешкодного переміщення будівлею суду особі з інвалідністю;
6. прилегла територія судів не відповідає вимогам чинних ДБНів;
7. місця для паркування людей з інвалідністю відсутні;
8. санітарно-гігієнічні приміщення не обладнані під потреби людей з інвалідністю;
9. відсутні тактильні та/або візуальні елементи доступності.
Олександр Вознюк зазначив, що виявлені порушення не є унікальними та такими, що існують лише у судових установах Луганської області. Озвучені проблеми є викликом для більшості областей України.
Під час дослідження представниками Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» було підмічено, що більшість приміщень, які займають судові установи східного регіону України, були збудовані ще за часів існування УРСР, відповідно, ці приміщення не відповідають жодним сучасним вимогам щодо доступності та інклюзивності споруд.
Великий відсоток приміщень судових установ неможливо привести у відповідність до вимог щодо доступності шляхом проведення ремонту через особливості проєктування або ж приведення у відповідність до чинних норм ДБН можливе, проте потребує значного капіталовкладення в такі об’єкти. Наразі судова влада не фінансується у такому обсязі, що дозволить провести всі необхідні роботи. Вирішенням цієї проблеми може бути застосування розумних пристосувань та інноваційних пристроїв. Це допоможе оперативно та ефективно вирішити питання доступності конкретної судової установи. Наразі в українських судах майже не використовуються інноваційні пристрої та не застосовується розумне пристосування, які надають змогу забезпечити реальний доступ до правосуддя особам з інвалідністю негайно, натомість проводяться дороговартісні та довготривалі ремонтні роботи, які часто по завершенню не відповідають потребам осіб з інвалідністю.
Спікерка Ольга Ілюшко розповіла присутнім про такий спосіб подолання актуальних проблем як розумне пристосування та використання інноваційних пристроїв. Зазначивши, що це таке та які види розумних пристосувань існують, спікерка детальніше зупинилася на таких розумних пристосуваннях як підйомники, підйомні платформи, приставні ліфти та апарелі. Було зроблено аналіз переваг та недоліків кожного з зазначених розумних пристосувань та надані практичні поради щодо того, як зробити вибір на користь того чи іншого пристрою. Доповідачка вказала, що хоч розумне пристосування є індивідуальним рішенням у кожному конкретному випадку, але вдале розумне пристосування можна «клонувати» й використовувати у інших аналогічних випадках.
Також присутнім розповіли про такі інноваційні пристосування як індукційні петлі та індукційні системи, сферу та правила їх використання, правила їх розміщення у просторі задля досягнення ефективного їх використання.
Не обійшли стороною і інформаційно-платіжні термінали. Олександр Вознюк висловив думку, що якщо такі термінали є однаково зручними для використання як для людей з інвалідністю, так і для інших громадян, то саме такий вид терміналів має використовуватися у судових установах задля забезпечення прав усіх груп населення.
Щодо інформаційної доступності виступила Наталія Чумак, яка розповіла присутнім про тактильні інформаційні покажчики та сучасні вимоги щодо їх зовнішнього виду та облаштування ними приміщень, а також надала інші практичні поради щодо забезпечення інформаційної доступності.
Практичні поради, щодо забезпечення архітектурної доступності надала Оксана Зельдич. Спікерка навела декілька прикладів вдалої адаптації судових установ та зазначила, що для цього було зроблено.
Спікерка Людмила Лунгул доповіла про стан транспортної доступності у регіоні, зазначила про проблеми та маленькі перемоги сфери, а також про розумні пристосування, які допомагають зазначені проблеми подолати.
Микола Надулічний розповів, що наразі в Луганській області реалізується обласний план заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю можливостями та інших маломобільних груп населення на 2017-2021 роки «Безбар’єрна Луганщина». У межах цього плану у 2021 році передбачена закупка двох підйомників для людей з інвалідністю (для міст Рубіжне та Лисичанськ), що забезпечать комфортне і безпечна переміщення людини з інвалідністю від платформи до вагону потягу.
Сподіваємося, що озвученні проблеми будуть подолані найближчим чином для забезпечення належного рівня доступності у Луганській області. Увесь презентаційний матеріал, який було використано під час заходу, був надісланий учасникам.
Проєкт «Інновації та розумні пристосування як інструмент доступу до правосуддя» реалізується Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» за технічного адміністрування РЦ «ГУРТ» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Прес-центр

Поділитися в соц-мережах:

Напишіть відгук