У рамках проєкту дослідження участі громадськості у процесах прийняття владних рішень у партнерських громадах Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» 15 травня 2023 року «Правозахисна спілка інвалідів» ВГОІ відвідала Коростенську міську територіальну громаду Житомирської області.
Коростенська міська територіальна громада утворена в жовтні 2020 року відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області» шляхом об’єднання Коростенської міської та 23 сільських рад Коростенського району та має в своєму складі 44 населені пункти (1 місто, 42 села, 1 селище). Адміністративний центр громади – місто Коростень.
Населення громади у 2020 році складало 73 365 осіб, з них: міське — 62 833 особи, сільське — 10 532 особи.
Кількість внутрішньо переміщених осіб за період з 2021 року по кінець 2022 року збільшилася на 2 538 осіб, що є суттєвим показником у порівнянні із часом до повномасштабного вторгнення.
Фокус-групове дослідження було проведено в будівлі виконавчого комітету Коростенської міської ради по вулиці Михайла Грушевського, 22.
На зустрічі були присутні мешканці Коростенської громади, соціально активні громадяни, представники місцевої влади, особи з інвалідністю, жінки. Із присутніх 18 осіб (11 жінок, з них 2 жінки мають інвалідність, та 7 чоловіків, з них 1 особа з інвалідністю) в опитуванні взяли участь 12 осіб. На фокус-груповому дослідженні не було представників ВПО, що може свідчити про неактивну громадянську позицію і роль цієї категорії осіб у громаді.
Захід розпочався з вітального слова Олександра Вознюка, який розповів присутнім про мету дослідження та ознайомив з найкращими практиками партнерства щодо прийняття владних рішень у громадах.
Як зазвичай, дослідження відбувалося у два етапи – фокус-групи та анкетування.
Анкетування учасників відбувалося під час фокус-групової дискусії. На обговорення виносилося 25 питань – від якості послуг, які надаються громадою, до проблем, що потребують вирішення. У сі питання були відкриті, що допомогло отримати повні результати.
Учасники заходу досить активно спілкувалися та обговорювали важливі для мешканців громади питання, зокрема комунікацію в громаді.
Дієвим механізмом комунікації в громаді є електронні сервіси, а саме: петиції та публічні е-консультації. Усі вони допомагають швидко й ефективно дізнатис я думку громади з приводу того чи іншого актуального питання та вирішити його, а також надати адміністративну послугу. Кожен з них є дієвим інструментом у процесі взаємодії влади та громади, розв’язання проблем та реалізації проєктів.
Також у громаді працює сервіс електронних петицій для громадян, який дає можливість донести свої ініціативи до Коростенської міської ради. Проте цим інструментом ще ніхто не скористався з моменту створення громади.
У громаді представлено достатню кількість громадських організацій різного спрямування, які є партнерами органів місцевої влади в побудові громадянського суспільства. Водночас серед зареєстрованих організацій до активної участі долучаються не всі. Проте участь частини активних організацій при ухваленні життєво важливих рішень громади дозволяє забезпечити об’єктивність, прозорість і неупередженість у реалізації необхідних проєктів громади.
Крім того, в громаді використовується такий інструмент впливу громади на владу, як бюджет участі, який був запущений у 2021 році.
Дуже вдало на сайті громади працює розділ «Використання бюджетних коштів по розпорядниках», де громадськість може відстежити кошти в режимі реального часу в розрізі розпорядників коштів.
Окрім питань комунікації в громаді, обговорили питання участі населення у прийнятті рішень місцевою владою.
«Залучення громадян до місцевого самоврядування передбачає не просто інформування громадськості про наміри влади, але і врахування побажань населення та реалізацію ініціатив, які надходять від членів громади. Тому питання організації ефективної роботи з місцевими ініціативами для органів місцевого самоврядування ніколи не втратить своєї актуальності», – висловився один з учасників дослідження (представник влади).
Увагу також приділили питанню архітектурної (фізичної) доступності приміщень, в яких розташовані органи влади. Під час спілкування представник влади зазначив, що у правління праці та ЦНАП архітектурно повністю доступні. Однак інші учасники дослідження – представники громадськості – звернули увагу на незадовільний стан архітектурної доступності, зокрема відсутність соціального таксі в місті Коростень і в громаді, недоступність будинку культури, церкви, кафе, туалетів міських шкіл.
За підсумками проведення фокус-групового дослідження, кожний з учасників мав можливість висловити свою суб’єктивну позицію щодо результатів обговорень. За результатами можна зробити такі попередні висновки :
- Учасники дізналися про важливість ролі представників громадянського суспільства в розбудові як населених пунктів, так і загалом громади, де вони мешкають. Без налагодження співпраці між громадськістю (зокрема людей з інвалідністю, ВПО, жінок) і владою громади не можна досягти позитивних змін. Громада має великий потенціал щодо залучення громадськості.
- Обов’язково потрібно налагодити співпрацю з ВПО, оскільки вони є вже частиною громади, з’ясувати, яка кількість ВПО планує повернутися на постійне місце проживання, а яка збирається залишитися в громаді. На сьогодні Коростенська територіальна громада не володіє такою інформацією.
- Нині всі мешканці громади (як представники місцевої влади, так і пересічні жителі громади) потребують роз’яснювальних та правоосвітніх заходів. Тож існує значний запит на підвищення рівня обізнаності, проведення постійних просвітницьких заходів для в сіх учасників процесу прийняття рішень.
У підсумку Олександр Вознюк наголосив на готовності всіляко надавати консультативну допомогу в сім сторонам щодо залучення осіб з інвалідністю, жінок, ВПО до прийняття місцевими органами влади рішень.