11 грудня 2020 року Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» у межах проєкту «Інновації та розумні пристосування як інструмент доступу до правосуддя», що реалізується в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, провела онлайн-зустріч із представниками судових установ та місцевої виконавчої влади Запорізької області на тему: «Доступ до правосуддя у Запорізькій області: реалії та виклики. Інновації та розумні пристосування як інструмент доступу до правосуддя».
У якості спікерів на заході виступили:
– Заступниця начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в місті Києві Наталія Чумак;
– Начальниця відділу управління державним майном та матеріально-технічного і господарського забезпечення, заступника начальника управління – начальниця відділу адміністрування рухомим та нерухомим майном управління адміністрування державним майном та матеріально-технічного і господарського забезпечення Вищого антикорупційного суду Оксана Зельдич;
– Головна юристка відділу претензійно-позовної роботи та представництва в судах АТ «Укрзалізниця» Людмила Лунгул;
– Тренер з впровадження сервісів для вразливих категорій користувачів суду Проєкту ЄС «Право-Justice» Богдан Чиж;
– Інженер відділу технічної підтримки, заступник начальника департаменту розробки програмного забезпечення Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Борис Мацера.
Переклад жестовою мовою забезпечили перекладачки Ковальова Світлана та Семенютенко Олена.
Учасникам заходу була продемонстрована презентація підготовлена Головою Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» Олександром Вознюком, яка відобразила результати дослідження щодо рівня доступу до правосуддя у Запорізькій області, що було проведено в межах проєкту.
Олександр Вознюк вказав, що питання доступу до правосуддя не можна звести виключно до вузького розуміння у значенні архітектурної доступності самої судової установи. Коли ми говоримо про доступ до правосуддя, то потрібно пам’ятати, що реальний доступ до правосуддя забезпечено у випадках: архітектурної доступності судових установ, інформаційної доступності та транспортної доступності. Тільки при забезпечені цих трьох перелічених складових можна говорити про забезпечення реального доступу до правосуддя у відповідному регіоні.
Щодо архітектурної доступності судових установ Запорізької області найбільш розповсюдженими порушеннями є: відсутність пандусів або пандуси, що облаштовані з порушенням вимог чинних ДБНів, вхідна група будівлі не відповідає вимогам чинних ДБНів, не забезпечена можливість самостійно пересуватися між поверхами людям з інвалідністю, можливість безперешкодного переміщення будівлею суду та прилеглою територією. На прикладі 3 судів Запорізької області: Господарського суду Запорізької області, Запорізького окружного адміністративного суду, Запорізького апеляційного суду було проведено аналіз щодо необхідності впровадження елементів доступності.
Голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» зазначив, що більшість приміщень, які займають судові установи східного регіону України, були збудовані ще за часів існування УРСР, відповідно ці приміщення не відповідають жодним сучасним вимогам щодо доступності та інклюзивності споруд. Великий відсоток приміщень судових установ взагалі неможливо привести у відповідність до вимог щодо доступності шляхом проведення ремонту через особливості проєктування. Використання інноваційних пристроїв (розумних пристосувань) допоможе оперативно та ефективно вирішити питання архітектурної доступності конкретної судової установи. Наразі в українських судах майже не використовуються інноваційні пристрої та розумні пристосування, які надають змогу забезпечити реальний доступ до правосуддя особам з інвалідністю негайно, натомість проводяться дороговартісні та довготривалі ремонтні роботи, які часто по завершенню не відповідають потребам осіб з інвалідністю.
Олександр Вознюк розповів присутнім про такий спосіб подолання актуальних проблем як розумне пристосування. Зазначивши, що це таке та які види розумних пристосувань існують, спікер детальніше зупинився на таких розумних пристосуваннях як підйомники, підйомні платформи та апарелі. Було зроблено аналіз переваг та недоліків кожного з зазначених розумних пристосувань та надані практичні поради щодо того як зробити вибір на користь того чи іншого пристрою.
Також були згадані такі інноваційні пристосування як індукційні петлі та сучасні інформаційно-платіжні термінали, які вже встановлені та використовуються в окремих судах України. Індукційна петля є додатковим пристроєм для людей із порушенням слуху та дозволяє якісно, без спотворень зовнішніх акустичних вимог чути голос співрозмовника.
Сучасні інформаційно-платіжні термінали є однаково зручними для використання як для людей з інвалідністю, так і для інших громадян. Олександр Вознюк зазначив, що перший такий інформаційно-платіжний програмно-технічний комплекс із самообслуговування було презентовано восени 2016 року у Шостому апеляційному адміністративному суді, Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» приймала участь у консультуванні виробників терміналу щодо надання останньому характеристик, що забезпечували б потреби людей з інвалідністю під час користування.
Щодо інформаційної доступності виступила Наталія Чумак яка зазначила, що в умовах пандемії Covid-19 особливо актуальним стає використання для комунікації мережі Інтернет, а тому сайти судових установ мають відповідати сучасним вимогам щодо доступності інформації для будь-якого користувача. Також спікерка зазначила про необхідність розвитку дистанційного судочинства. Цю думку підтримав також і Голова Куйбишевського районного суду Запорізької області Мальований Віталій, який зазначив, що доступ до правосуддя — це перш за все можливість особи в судовому порядку захистити свої права. Дистанційне судочинство необхідно розвивати, щоб особа не виходячи зі свого помешкання, мала можливість отримати необхідну їй інформацію на сайті суду чи безпосередньо на свою електронну пошту, щоб була можливість дистанційно подати позовну заяву, взяти участь в судовому засіданні, отримати рішення суду. Такий підхід допоможе реалізувати громадянам право на справедливий суд.
Наталія Чумак розповіла присутнім про тактильні інформаційні покажчики та сучасні вимоги щодо їх зовнішнього виду та облаштування ними приміщень, а також надала інші практичні поради щодо забезпечення інформаційної доступності.
Спікерка Людмила Лунгул розповіла про проблеми транспортної доступності регіону, а також про розумні пристосування, які допоможуть зазначені проблеми подолати.
Олександр Вознюк вказав, що люди з інвалідністю часто зіштовхуються з нерозумінням їхніх проблем, некоректним ставленням до себе або таким способом комунікації що принижує їхню гідність.
Тренер із впровадження сервісів для вразливих категорій користувачів суду Проєкту ЄС «Право-Justice» Богдан Чиж зазначив, що проблема справді існує та розповів присутнім про етику спілкування з людьми з інвалідністю.
По завершенню заходу учасники та учасниці заходу поділилися враженнями від побаченого та мали змогу поставити запитання спікерам. Увесь презентаційний матеріал, який було використано під час заходу, був надісланий учасникам.
Сподіваємося, що озвученні проблеми будуть подолані найближчим чином для забезпечення належного рівня доступності у Запорізькій області.
Наразі ВГОІ «Правозахисна спілка інвалідів» готується до проведення адвокаційної онлайн-зустрічі із представниками місцевої виконавчої влади та громадськими активістами Луганської області на тему: «Доступність у Луганській області: реалії та виклики».
Проєкт «Інновації та розумні пристосування як інструмент доступу до правосуддя» реалізується Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Прес центр