26 квітня 2024 року відбулося засідання Дискусійного клубу «Правовий аспект» на тему «Право на судовий захист VS Екстраординарний процес».
Головною темою дискусії були процесуальні та касаційні фільтри, доступ до правосуддя, порядок оскарження судових рішень та інші питання, важливі для правників.
Зустріч зібрала провідних експертів судової системи, адвокатів та законодавців. Серед них – суддя Конституційного Суду України, який був доповідачем у цій важливій справі, пан Олег Первомайський; постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, народний депутат Максим Дирдін, який представляв позицію парламенту у цій справі; судді Євген Петров, Альберт Єзеров, Ірина Литвиненко, Єгор Краснов та Олена Павлюк; адвокати Олександр Вознюк, Яна Кінах, Тетяна Лежух, Віталій Колесніков та Тетяна Огневʼюк, які висловили багато експертних думок, що беззаперечно мають важливе значення для розуміння обговорюваної правової проблематики.
Зокрема, одним з ключових моментів дискусії стало обговорення Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року, яким було визнано легітимною мету виокремлення “малозначних” справ, але неконституційними чинні критерії їх визначення (пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).
Внаслідок цього рішення виникла необхідність приведення у відповідність нормативного врегулювання граничних показників, що зумовило появу декількох законодавчих ініціатив.
“Зараз стоїть завдання робити законодавство відповідним до рішення Конституційного Суду”, – наголосив народний депутат Максим Дирдін, представник Верховної Ради у цій справі.
Учасники дискусії обговорили можливі підходи до встановлення нових порогів “малозначності” – від 15 до 30 прожиткових мінімумів. Лунали пропозиції щодо виключення трудових спорів з цієї категорії, а також надання судам більше свободи у визначенні справ як малозначних. Адже важливо знайти баланс між захистом прав громадян та розвантаженням судової системи.
Судді Верховного Суду наголосили на необхідності комплексного підходу. Суддя Олег Первомайський, доповідач у справі Конституційного Суду, зауважив, що розв’язання проблеми лежить не лише у зміні законодавства, а й у наповненні судів висококваліфікованими кадрами.
“Касаційні фільтри мають забезпечувати єдність судової практики, а не бути перешкодою для доступу до правосуддя”, – підкреслив суддя Ігор Краснов.
Учасники дискусії також торкнулися питання ефективності апеляційного розгляду справ. Суддя Олена Павлюк звернула увагу на важливість сталої судової практики та довіри громадян до суду.
“Людина, яка приходить до суду, очікує справедливого рішення, незалежно від суми позову”, – наголосила пані Олена.
Адвокатка Тетяна Лежух запропонувала запозичити позитивний досвід інших країн щодо спрощених процедур розгляду “дрібних” спорів, зокрема, скорочені строки, обмежений обсяг доказів тощо.
Суддя Альберт Єзеров зазначив, що в Європейському суді з прав людини також спостерігається зростання кількості звернень та необхідність встановлення жорсткіших вимог до оформлення касаційних скарг.
Голова ВГОІ «Правозахисна спілка інвалідів», адвокат Олександр Вознюк критично висловився щодо постійних змін в законодавстві та судовій системі (зміна складу суддів, проведення атестацій тощо), що призводить до браку довіри суспільства.
На його думку, не варто зараз встановлювати високі пороги для касаційних скарг, адже кількість осіб з інвалідністю значно скоротилася за час війни (з 3 млн до 300 тис.). Вознюк закликає не сліпо копіювати іноземні моделі, а враховувати особливості української ментальності та підходу. Мають ширші консультації з парламентом, судовою системою та громадськими організаціями при розробці законодавства, аби воно було більш досконалим, – вважає правозахисник.
Коментуючи важливість проведеного заходу він сказав:
«Ми щиро вдячні кожному, хто знайшов час приєднатися до нас офлайн, онлайн та особливо нашим поважним експертам і гостям, які завітали цього сонячного вихідного дня на наше запрошення!
Дякую за запрошення Київській школі державного управління ім. С. Нижного, завдяки яким вдалося провести захід на такому високому рівні, а за інформаційну підтримку «Юридичній газеті».
Загалом, основні тези стосуються необхідності комплексного, збалансованого підходу до реформування судової системи з урахуванням інтересів широких верств суспільства.