18 травня 2023 року Правозахисна спілка інвалідів ВГОІ відвідала Тетерівську об’єднану територіальну громаду Житомирської області з метою дослідження участі громадськості у процесах прийняття владних рішень у партнерських громадах Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».
Тетерівська громада була утворена в 2015 році шляхом об’єднання 4 сільських рад та 11 населених пунктів. Наприкінці 2020 року до громади було приєднано ще одну сільську раду з 4 населеними пунктами. Центром громади є село Тетерівка. Загальна чисельність населення на 2021 рік становила 10 264 особи.
Захід проходив у приміщенні сільської ради та розпочався вітальним словом від сільської голови Валентини Ільницької. У заході взяли участь представники соціальних служб громади, апарату громади та активні мешканці громади, зокрема з інвалідністю, жінки, внутрішньо переміщені особи, представники громадських об’єднань та їх члени.
Командою проєкту для проведення цього дослідження були залучені два методи дослідження – фокус-групи та анкетування.
Анкетування учасників відбувалося під час фокус-групової дискусії. Усі питання були відкриті, що допомогло отримати повні результати. В анкетуванні взяли участь 12 осіб із присутніх 15.
Метод фокус-груп дозволив невимушено спілкуватися з мешканцями громади з метою визначення їхніх поглядів, ставлення до наявних проблем та до способів їх розв’язання.
Під час дослідження було обговорено основні позиції:
- Реальний стан інтеграції (залучення) цільової аудиторії, а саме: осіб з інвалідністю, жінок та ВПО до процесів прийняття рішення на місцях.
- Реальний стан щодо обізнаності цільової аудиторії, а саме: осіб з інвалідністю, жінок та ВПО щодо можливості долучатися до процесів прийняття рішень, способів впливу, механізмів участі та інструментів залучення.
- Наявні проблеми та виклики, які перешкоджають представникам цільової аудиторії долучатися до процесів прийняття рішень.
У процесі дослідження були виявлені позитивні й негативні сторони діяльності місцевої влади в частині залучення населення до процесів прийняття рішень.
Один з учасників дослідження зазначив, що якщо йому потрібно щось вирішити, він безпосередньо йде на прийом та на місці з’ясовує питання. Інший учасник додав, що знає про такий спосіб комунікації, як офіційне звернення, однак терміни його розгляду будуть набагато довші, ніж якщо прийти й одразу дізнатися.
Говорили також і про те, як надихнути місцевих жителів бути активними учасниками життя своєї громади, щоб у процесі прийняття рішень їхня думка не залишилася поза увагою.
Учасник заходу зазначив, що потрібно спонукати населення до участі у спільних процесах, а не тільки для вирішення власних потреб.
«Я, наприклад, не знала, що, крім звичайного звернення, ще є інші можливості. Але якби я знала про це раніше, то цим не користувалася б тут, бо я приїхала сюди як вимушена переселенка. Мене прийняли добре, за що дякую, то чому я буду створювати якісь проблеми для влади? А ось повернусь до дому – і , звісно, буду це використовувати, бо вже зрозуміла, що є певні переваги», – зазначила одна з учасниць фокус-групового дослідження.
Загалом можна сказати, що у громаді є діалог між органами місцевої влади та населенням. Органи місцевої влади намагаються залучити населення до участі у прийнятті суспільно важливих питань громади. У період з 2018 року до 2023 року проведено 43 громадських обговорення з різноманітних питань. Крім того, на сайті громади наявна можливість подання електронної петиції (за весь час існування електронних петицій було подано 13 петицій).
Щодо стану інформаційної доступності в межах населеного пункту учасник дослідження, який є представником місцевої влади, зазначив, що в громаді є спеціальні стенди для розміщення інформації. Здебільшого там розміщуються важливі новини, рішення, які суттєво впливають на життя громади, а також зразки заповнення документів і заяв, щоб люди могли отримати необхідну послугу, правильно заповнивши документ, бо і навіть маючи зразки документів, все одно роблять помилки, що впливає на отримання адміністративної послуги.
Інший представник влади зазначив, що є офіційний сайт громади, який досить інформативний. Сайт передбачає можливість перейти до режиму для людей зі слабким зором. Сайт адаптований під потреби слабозорих осіб (наявні відповідні версії). Передбачено можливість заміни кольору фону (робочого простору) на такі варіанти: білий, чорний та блакитний. Є можливість зміни інтервалу та розміру тексту, наявна функція «розрідити» текст. Передбачено режим роботи із зображенням, а саме: прибрати зображення взагалі та прибрати кольорове зображення.
Експерти проєкту розуміють, що сьогодні в умовах воєнного стану існують певні обмеження, зокрема щодо процесів інформування, пов’язаних з національною безпекою держави, і це також стосується роботи органів місцевого самоврядування, їх виконавчих комітетів.
Крім того, під час зустрічі було обговорено Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, програму Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, програму Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та ін.
Безумовно, як і в будь-якій іншій громаді, існує багато невирішених питань,
зокрема глобального характеру, наприклад, наявність великої кількості бар’єрів, зокрема щодо архітектурної, транспортної доступності, до будівель органів влади, підпорядкованих їм установ та закладів, доступність послуг тощо. Учасники заходу домовилися про подальшу співпрацю та обмін контактами з метою проведення низки просвітницьких програм для громадського сектору спільно з органами місцевого самоврядування.
Наприкінці зустрічі кожен учасник висловився, що такі просвітницькі заходи потрібно проводити частіше, оскільки була почута дуже корисна інформація для подальшої більш тісної співпраці громадськості з представниками влади.
Правозахисна спілка інвалідів ВГОІ продовжує проводити дослідження щодо участі громадськості у процесах прийняття владних рішень, реалізація якого стала можливою за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».