Круглий стіл на тему “Протезування в Україні: проблеми, міфи та шляхи до розвитку” відбувся 29 жовтня 2024 року. Захід проходив у змішаному форматі: як онлайн, так і офлайн у приміщенні Національної асоціації адвокатів України в Києві. У ньому взяли участь народні депутати, представники державних органів, громадських організацій та експерти в галузі протезування. Ініціаторами заходу виступили Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю та Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів». Модератором зустрічі був голова цієї організації Олександр Вознюк, який також є членом Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України.
Олександр Вознюк у своїй промові зазначив, що протезування є не лише медичною процедурою, але й важливим елементом створення безбар’єрного середовища. Він наголосив, що через повномасштабну війну Україна стикнулася з величезним викликом — забезпечити якісними протезами понад 10 тисяч осіб, які зазнали ампутацій. А також підкреслив важливість обговорення проблеми на всіх рівнях, адже це питання стосується не лише військових, а й цивільного населення.
Серед учасників круглого столу були представники державних органів, медичних установ, підприємств, які виготовляють протези, а також – громадських організацій. Вони висловлювали різні думки щодо необхідності покращення системи протезування в Україні. Учасники обговорили проблеми з чергами на отримання протезів, недостатню кількість кваліфікованих фахівців, а також питання контролю якості виготовлених виробів.
Зокрема, заступник голови Національної асоціації адвокатів України Валентин Гвоздій говорив про необхідність вдосконалення законодавства в сфері протезування та реабілітації, а також про фінансування цієї сфери. Він наголосив на важливості спрощення адміністративних процедур і захисту прав осіб з інвалідністю, закликавши до вдосконалення нормативно-правової бази у сфері протезування та реабілітації. Адвокат звернув увагу на необхідність прозорого регулювання, спрощення процедур отримання протезів і розробки механізмів фінансування, які б забезпечили ефективне використання державних коштів.
У обговоренні взяв участь й народні депутати України. Зокрема, голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю Сергій Гривко акцентував увагу на важливості створення ефективної системи протезування в Україні. Він зазначив, що через війну кількість людей, які потребують протезування, стрімко зростає, що ставить перед державою нові виклики. Сергій Гривко також говорив про важливість діалогу між державними органами, громадянським суспільством і людьми, які потребують протезів, для виявлення ключових проблем і формування дієвих рішень.
Він наголосив на необхідності усунення проблем із чергами, забезпеченням фінансування, підготовкою кваліфікованих фахівців і координацією між міністерствами. За словами пана Гривка, міжвідомча співпраця є ключем до вирішення цих завдань. Він також підкреслив готовність комітету працювати над законодавчими змінами для вдосконалення системи протезування та закликав учасників круглого столу поділитися своїми пропозиціями.
Народний депутат Анатолій Остапенко, виступаючи на заході, наголосив на системному підході до проблем протезування, зазначивши, що іноді лікарі вибирають ампутацію через брак ресурсів або можливостей зберегти кінцівки. Він підкреслив необхідність вивчення цих питань для формування нових законодавчих ініціатив.
Учасник круглого столу, генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко розповів про роботу Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Він зазначив, що фонд активно допомагає людям з інвалідністю, особливо військовим, які отримали травми та ампутації. В Україні близько трьох мільйонів осіб з інвалідністю, і багато з них потребують протезів та інших засобів реабілітації. За словами Віталія Музиченка, Держава значно збільшила фінансування цієї сфери: якщо у 2022 році це було 1,7 мільярда гривень, то зараз понад 5 мільярдів.
За минулий рік протезами забезпечили майже 12 тисяч людей, з яких понад півтори тисячі отримали протези вперше. Цьогоріч за дев’ять місяців протезами вже забезпечили близько 10 тисяч людей, і значну частину становлять військові – майже 2 500 осіб.
Музиченко також згадав про проблеми у галузі. Зокрема, бракує кваліфікованих протезистів, а підготовка нових фахівців займає багато часу. На ринку працює 68 підприємств, але лише дев’ять з них виготовляють сучасні високофункціональні протези. Також є труднощі з підготовкою пацієнтів до протезування, особливо якщо ампутація була складною або проведена в екстрених умовах.
Він підкреслив важливість інновацій, таких як остеоінтегративне протезування, яке допомагає в найскладніших випадках. Крім того, фонд займається інформаційною роботою, щоб кожен пацієнт знав свої права і міг обирати підприємство чи протезиста, з яким йому буде зручно працювати. Такі зусилля допомагають людям швидше повернутися до нормального життя.
Радниця Міністра соціальної політики України Олена Кульчицька під час обговорення розповіла, що нинішня система забезпечення допоміжними засобами реабілітації має багато проблем. Наприклад, військово-лікарські комісії досі займаються лише призначенням протезів і не забезпечують військових іншими необхідними засобами реабілітації, що створює затримки й змушує людей звертатися за благодійною допомогою. Пані Олена зазначила, що вже ухвалено зміни до законодавства, які дозволяють мультидисциплінарним командам і лікарям призначати засоби реабілітації через електронну систему охорони здоров’я. Це має спростити процес і дозволити краще планувати витрати з бюджету.
Вона також наголосила на необхідності підготовки кваліфікованих протезистів. У цьому році в кількох українських університетах розпочалося навчання фахівців за новими програмами, які відповідають міжнародним стандартам. До навчання залучають іноземних спеціалістів, адже українським фахівцям часто бракує знань з біомеханіки та анатомії.
Ще одне важливе питання – це контроль якості протезів. Планується, щоб мультидисциплінарні команди перевіряли, наскільки виготовлений протез відповідає потребам людини, а пацієнт міг відмовитися від протезу, якщо він неякісний.
Начальниця планування та розвитку спроможності військово-медичної військово-медичного управління Міністерства оборони України, полковник медичної служби Інна Брагіна висловилася про важливість системного підходу до вирішення проблем, пов’язаних із забезпеченням протезами та реабілітаційними засобами. Вона акцентувала на необхідності вдосконалення нормативно-правового регулювання в цій сфері, зокрема щодо фінансування, підготовки кваліфікованих спеціалістів і контролю якості протезів.
Брагіна також підкреслила важливість співпраці між державними структурами, громадськими організаціями та людьми з інвалідністю для виявлення ключових проблем і розробки ефективних рішень. Вона наголосила на актуальності впровадження інноваційних технологій у протезуванні, які можуть суттєво поліпшити якість життя пацієнтів. Загалом, її виступ був спрямований на те, щоб привернути увагу до необхідності комплексного підходу в розв’язанні питань протезування та реабілітації в Україні.
Особлива увага під час обговорення була приділена остеоінтеграційному протезуванню — інноваційній технології, яка дозволяє підвищити мобільність пацієнтів.
Так, оборонець Антон Іванців, який має чотири остеохентакративних протези, поділився своїм досвідом та викликами, з якими він стикається у повсякденному житті. Він зазначив, що сучасні протези мають великий потенціал, але їх якість і зручність залишаються ключовими факторами для реабілітації та повернення до активного життя. Пан Антон підкреслив, що недостатньо просто отримати протез — важливо мати доступ до кваліфікованої допомоги в налаштуванні, обслуговуванні та регулярній реабілітації.
Вінницький хірург Костянтин Гуменюк звернув увагу на медичний аспект проблеми. Він зазначив, що багато пацієнтів, особливо військові, отримують ампутації в екстрених умовах, що ускладнює подальше протезування. Лікар підкреслив важливість правильної підготовки до протезування ще на етапі хірургічного втручання, а також потребу у розробці стандартів для остеоінтеграційного протезування. Він також акцентував на необхідності тісної співпраці між хірургами, реабілітологами та протезистами для досягнення найкращих результатів у відновленні пацієнтів.
Загалом учасники круглого столу зазначили, що якісна реабілітація та належна підтримка з боку держави є ключовими умовами для повноцінного повернення до життя після травм та ампутацій.
У підсумку вони погодилися, що вдосконалення системи протезування вимагає не лише фінансових інвестицій, а й структурних змін.
Олександр Вознюк підкреслив, що обговорення має стати поштовхом до практичних змін, які допоможуть людям з інвалідністю швидше інтегруватися в суспільство.
Отже зустріч стала важливим кроком до формування нової системи, яка враховує потреби людей з інвалідністю, забезпечує доступ до сучасних технологій і створює умови для їхньої реабілітації та соціалізації.