24 лютого 2017 року відбулось перше засідання Робочої групи на виконання Програми «Право на справедливий суд осіб з обмеженими можливостями» в місті Києві.
На першому засіданні Робочої групи затверджено склад робочої групи:
1. Моніч Богдан Сильвестрович- заступник голови Ради суддів України;
2. Сімановський Олександр Володимирович – начальник ТУ ДСА в м. Києві;
3. Радченко Олег Миколайович – керівник апарату Апеляційного суду міста Києва;
4. Зельдич Оксана Михайлівна – заступник керівника апарату Апеляційного суду Київської області;
5. Овчаренко Анатолій Вікторович – заступник керівника апарату Київського апеляційного господарського суду;
6. Угнівенко Олег Вадимович – головний спеціаліст відділу по забезпеченню роботи керівника апарату Київського апеляційного адміністративного суду;
7. Вознюк Олександр Григорович – голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів»;
8. Чумак Наталія Анатоліївна – голова правління Громадської організації «Інститут судового менеджменту»;
9. Марусевич Іван Миколайович – голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація інвалідів – спинальників України»;
10. Назаренко Вікторія Миколаївна – генеральний секретар Національної асамблеї осіб з інвалідністю України;
11. Романюк Віктор Володимирович – представник Центрального правління Українського товариства сліпих;
12. Мойса Богдан Степанович – представник Української Гельсінської спілки з прав людини.
Також обрано керівний склад Робочої групи:
– Голова Робочої групи – Олександр Вознюк;
– Заступник Голови Робочої групи – Олег Угнівенко;
– Заступник Голови Робочої групи – Наталія Чумак;
– Секретар Робочої групи – Оксана Зельдич.
Після обговорення між членами Робочої групи затверджено Положення про її діяльність.
На цьому засіданні Голова робочої групи Олександр Вознюк наголосив, що особи з обмеженими фізичними можливостями – громадяни різних категорій інвалідності – часто звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів, а також беруть участь у судових процесах як сторони у справі, свідки, тощо. В ході звернень до суду у них виникає багато перешкод та труднощів внаслідок організаційних та правових аспектів його функціонування. Про це свідчать результати моніторингу забезпечення рівного доступу осіб з особливими фізичними потребами до правосуддя. Для усунення таких перешкод запропонував обговорити основні напрями стратегії і плану діяльності робочої групи на 2017 рік.
Кожен член Робочої групи мав змогу висловити своє бачення її діяльності, необхідних дій для практичної реалізації завдань та досягнення результатів.
Генеральний секретар Національної асамблеї осіб з інвалідністю України Вікторія Назаренко повідомила, що відповідно до ст. 13 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року, держави-учасниці повинні забезпечувати особам з інвалідністю нарівні з іншими ефективний доступ до правосуддя, зокрема передбачаючи процесуальні та відповідні вікові корективи, які полегшують виконання ними своєї ефективної ролі прямих і опосередкованих учасників, у тому числі свідків, на всіх стадіях юридичного процесу, зокрема на стадії розслідування та інших стадіях попереднього провадження. Щоб сприяти забезпеченню особам з інвалідністю ефективного доступу до правосуддя, держави-учасниці сприяють належному навчанню осіб, які працюють у сфері здійснення правосуддя. Нормами ДБН визначені вимоги щодо доступності осіб з інвалідністю до судових установ. Національна асамблея осіб з інвалідністю України в рамках робочої групи має можливість провести протягом 2017 року 3-4 аудити доступності приміщень судів відповідно до затверджених стандартів та 2-3 тренінги для суддів та працівників апарату щодо допомоги особам з інвалідністю в суді. Вказані заходи пропонує включити до «Стратегії 2017».
Заступник голови Ради суддів України Богдан Моніч підтримав загальні напрями «Стратегії 2017» щодо забезпечення більшої доступності до судових установ особам з інвалідністю, оскільки у зв’язку з проведенням в країні АТО кількість осіб з інвалідністю збільшується. Наголосив, що проведення навчання для суддів та працівників апарату щодо допомоги особам з інвалідністю в суді є пріоритетом стратегії, необхідно підготувати в кожному суді асистента з такої допомоги. Крім того, вже є пілотні суди, зокрема в Одеській та Вінницькій області, де матеріали справ цифрують, що дозволяє ознайомлюватися з ними і незрячим особам. Пропонує доопрацювати інформаційні термінали судів шляхом підключення навушників для можливості прослуховування (ознайомлення) з матеріалами справ. Разом з тим, через розвиток електронного судочинства, зокрема активне проведення судових засідань з використанням відеоконференцзв’язку, навантаження на систему ВКЗ значно виросло, що підлягає технічному вдосконаленню.
Представник Української Гельсінської спілки з прав людини Богдан Мойса підкреслив, що стандарти Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року є новими для України і потребують внесення змін до національного законодавства. Пропонує в рамках стратегії розробити та подати для затвердження проекти документів для реалізації особами з інвалідністю своїх процесуальних прав (в т.ч. захисників), забезпечення в судовому процесі перекладачами жестової мови, організації ознайомлення з матеріалами справ незрячим, ознайомлення осіб з психологічними та інтелектуальними розладами про їх права, тощо. Пропонує розробити та впровадити в судах розумні пристосування, зокрема для голосового відображення тексту судових справ, можливості подати процесуальні документи, тощо.
Голова правління Громадської організації «Інститут судового менеджменту» Наталія Чумак повідомила про заходи, здійснені організацією протягом 2016 року щодо проведення тренінгів, підвищення професійного рівня та кваліфікації співробітників суду у питанні навичок спілкування працівників апаратів судів з людьми з інвалідністю. В рамках робочої групи можуть провести відповідне навчання у всіх судах міста Києва. Наголосила, що участь особи з інвалідністю у тренінгу значно посилить його інформативність та ефективність. Разом з тим, для забезпечення архітектурної доступності приміщень судів необхідна участь експертів. Також майбутнє за розвитком дистанційної участі у судочинстві шляхом застосування відеоконференцзв’язку. Зазначила, що важливим аспектом доступності суду є інформаційна доступність (доступність інформації про суд, використання шрифту Брайля в інформаційних табличках, забезпечення судів обладнанням для зчитування інформації технічними засобами).
Начальник ТУ ДСА України в місті Києві Олександр Сімановський повідомив, що в сучасних судах досягнути високого рівня архітектурної доступності практично неможливо з об’єктивних причин, проте проект модульного суду, який має відповідати всім вимогам щодо доступності маломобільних груп населення, вже розроблено. Запропонував узгодити графік навчань для працівників апаратів судів міста Києва до квітня 2017 року. Крім того, начальник ТУ ДСА України в місті Києві Олександр Сімановський запропонував членам робочої групи після закінчення її засідання оглянути приміщення Шевченківського районного суду м. Києва, що буде пілотним проектом, з метою більш ефективного облаштування судової установи для осіб з інвалідністю.
Представники судових установ в свою чергу розповіли про стан забезпечення доступу осіб з інвалідністю до судової установи та про плани робіт у вказаному напрямку. Підтримали проведення аудиту будинків правосуддя та тренінгів для суддів та працівників апарату судів.
Подані пропозиції до «Стратегії 2017» запропоновано викласти окремим документом та затвердити на наступному засіданні Робочої групи, що стане планом дій для допомоги суддям і працівникам апаратів у співпраці із людьми з інвалідністю.
Після засідання Робочої групи представник Національної асамблеї осіб з інвалідністю України Олег Полозюк разом з начальником ТУ ДСА України в м. Києві Олександром Сімановським направились до Шевченківського районного суду міста Києва для огляду його приміщення на стан доступності і безбар’єрності для осіб з інвалідністю.
Прес-центр