28 вересня 2024 року в Києві пройшло засідання дискусійного клубу, присвячене ресурсній кризі судової влади. Учасники обговорювали одні з найгостріших проблем, з якими сьогодні стикається судова система України: кадровий відтік, фінансові труднощі та складні умови праці.
Учасники дискусії – судді та юристи, серед яких був голова ВГОІ «Правозахисна спілка інвалідів» та член Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України Олександр Вознюк, одностайно погодилися, що відтік кадрів загрожує ефективності системи. Основною причиною називали нерівність у зарплатах між інстанціями та загальне недостатнє фінансування.
Надмірне навантаження на суддів та працівників апарату впливає на їх мотивацію, спричиняючи бажання залишити систему.
Проблема недооцінки ролі помічників суддів також стала важливою темою дискусії. Хоча вони виконують важливі функції, їхній внесок залишається невизнаним на рівні конкурсів на суддівські посади. Водночас окремі учасники зазначили, що для роботи суддею недостатньо лише професійних знань — необхідний особистісний розвиток та стійкість до стресу.
Обговорення також торкалося умов праці, особливо в судах прифронтових районів, де існує проблема безпеки та технічної підтримки. Було відзначено важливість підтримки працівників судового апарату, які через низькі зарплати та обмежені можливості для кар’єрного росту можуть покинути свої посади.
Олександр Вознюк поділився своїми думками щодо критичної ситуації в судовій системі України під час війни, наголосивши на серйозних викликах, з якими стикаються судді та працівники судів. Зокрема, він звернув увагу на недостатнє фінансування, яке стало наслідком перерозподілу державних ресурсів на оборону та гуманітарну допомогу. Це призводить до затримок у виплатах заробітної плати суддям та працівникам, а також до обмежень на підтримку матеріально-технічної бази судів. У таких умовах судді стикаються з інфляцією, яка знецінює їхні доходи, і це суттєво ускладнює їхню мотивацію залишатися на посадах.
Пан Олександр також підкреслив важливість безпеки суддів у воєнний час. Ситуація, коли судді повинні працювати в небезпечних умовах, вимагає додаткових ресурсів на охорону та створення безпечних умов для роботи. Він зауважив, що це не лише фінансове навантаження, але й виклик для їхньої професійної діяльності.
Кадровий голод у судовій системі став ще однією проблемою, про яку згадав Олександр Вознюк. Вимушене переміщення суддів через мобілізацію або евакуацію призводить до дефіциту кадрів, особливо у регіонах, близьких до зони бойових дій. Ті судді, які залишаються, часто працюють з надмірним навантаженням, що ще більше ускладнює їхню роботу та затягує розгляд справ.
На ухвалювані рішення негативно впливає втрата досвідчених кадрів. Проблеми з навчанням та підвищенням кваліфікації також ослаблюють судову систему. В умовах війни організація навчальних програм стає значно складнішою, і це позначається на професіоналізмі суддів.
Зростання кількості судових справ під час війни є ще одним фактором, який ускладнює доступ громадян до правосуддя. Воєнні злочини, порушення прав людини та питання, пов’язані з переселенцями, значно перевантажують судову систему.
Олександр Вознюк підкреслив необхідність міжнародної підтримки, щоб розв’язати ці проблеми на державному рівні.
Цифровізація правосуддя, впровадження дистанційних форм роботи та створення програм підтримки для суддів можуть стати частковими рішеннями для розв’язання кадрових проблем. Такі інновації можуть допомогти зберегти кадровий потенціал та підвищити ефективність судової системи.
Засідання стало платформою для обговорення не лише викликів, але й можливостей для покращення ситуації в судовій системі. Загалом, учасники дійшли висновку, що для стабілізації судової системи потрібні системні реформи та фінансові вливання, оскільки нинішня ситуація загрожує кризою в судовій владі.