18 листопада 2026 року голова ГО «Всеукраїнська правозахисна спілка» Олександр Вознюк взяв участь у засіданні комісії з питань забезпечення високофункціональними допоміжними засобами реабілітації осіб з інвалідністю.
Участь у такій роботі є важливою складовою діяльності громадянського суспільства, особливо коли йдеться про захист прав людей з інвалідністю, військовослужбовців і ветеранів, які внаслідок війни втратили верхні або нижні кінцівки та потребують якісного протезування й комплексної реабілітації.
Олександр Вознюк долучився до обговорення як представник громадської організації та практикуючий адвокат, який безпосередньо працює із захистом прав і законних інтересів людей. Такий професійний досвід дає змогу оцінювати питання реабілітації не лише з погляду нормативних процедур, а передусім через реальні потреби людини та ті труднощі, з якими вона стикається на шляху до відновлення.
Один із принципових аспектів цієї роботи — відхід від формального підходу до протезування. Сам факт отримання протеза ще не означає, що людина отримала належну допомогу. Важливо оцінювати, наскільки засіб реабілітації відповідає індивідуальним потребам, чи забезпечує він необхідну функціональність і чи дає людині можливість самостійно пересуватися, працювати, обслуговувати себе та повертатися до активного соціального й економічного життя.
Тому оцінка результативності протезування має ґрунтуватися не лише на кількості виготовлених або виданих протезів, а насамперед на якості послуг і реальних змінах у житті людини. Не менш важливо звертати увагу на роботу підприємств, які надають послуги з протезування, та своєчасно виявляти випадки, коли процес відбувається формально, без досягнення належного функціонального результату.
Для ГО «Всеукраїнська правозахисна спілка» участь у таких заходах — це можливість долучатися до професійного діалогу, порушувати питання дотримання прав людей з інвалідністю та ветеранів, а також сприяти тому, щоб рішення у сфері реабілітації відповідали реальним потребам тих, для кого вони ухвалюються.
Наша позиція незмінна: у центрі системи реабілітації має бути людина. Її гідність, самостійність, функціональні можливості та право на повноцінне життя.


