Забезпечення житлом важкопоранених ветеранів, цифровізація військових послуг та жорстка боротьба з бюрократією — ці питання стали ключовими під час 144-ї міжвідомчої наради в Офісі Президента України. Засідання пройшло під головуванням заступниці керівника ОП Ірини Верещук, яка вкотре продемонструвала безкомпромісну позицію щодо захисту прав військовослужбовців.
Експертний погляд Ірини Верещук на прогалини в законодавстві
Головним акцентом виступу Ірини Верещук стала гостра критика бюрократичних перепон, з якими стикаються важкопоранені воїни, зокрема ті, хто проходить довготривале лікування за кордоном.
Заступниця керівника ОП підняла надзвичайно болючу проблему в рамках обговорення законопроєкту №13704. Наразі діючі нормативні документи передбачають, що для звільнення зі служби військовослужбовець має фізично з’явитися на ВЛК. Проте, як наголосила Ірина Верещук, існують випадки, коли військові з важкими комбінованими травмами місяцями перебувають у закордонних шпиталях (наприклад, під апаратами штучної нирки чи легень) і фізично не можуть цього зробити.
Через ці прогалини такі бійці, лікуючись понад 12 місяців, ризикують залишитися “за бортом” — без статусу, без звільнення і без грошового забезпечення.
Верещук жорстко звернулася до представників Міністерства оборони, які напередодні на комітеті виступили проти правки, що дозволила б зберегти виплати таким бійцям.
“Я не знаю, чому Міноборони так себе поводить щодо діючих військовослужбовців… Поїдьте до цих хлопців в наші шпиталі і подивіться їм в очі. Ну якщо вистачить совісті. Ви хоч для початку порахуйте, перед тим як писати такі листи… Це навіть не є тисячі людей”, — наголосила вона, закликавши відомство негайно змінити позицію та знайти шлях для збереження виплат.
Її позицію підтримали присутні експерти, зазначивши, що МОЗ веде повний облік таких пацієнтів у 33 країнах світу, їхня кількість невелика, і для бюджету України ці виплати не є критичним навантаженням, тоді як для родин — це питання виживання.
Житло для ветеранів: не лише політика, а наш обов’язок
Гідне житло для наших захисників — це не просто рядок у бюджеті, це фундамент їхнього повернення до цивільного життя та базова повага від держави.
Під час наради представники Міністерства у справах ветеранів озвучили критичні дані щодо виконання житлових програм для військовослужбовців, які отримали інвалідність І та ІІ групи, а також ветеранів-переселенців:
- За Програмою 719 (ветерани з інвалідністю І-ІІ групи та сім’ї загиблих): із 24 пакетів документів, поданих обласними адміністраціями та Києвом, 23 були оформлені некоректно та з порушеннями, через що їх повернули на доопрацювання. Наразі виправлені подання надійшли (дедлайн був до 27 числа), і міністерство фіналізує проєкт розпорядження Кабміну.
- За колишньою постановою 280 (ветерани-ВПО, які мали право, але не отримали компенсацію): встановлено жорсткий дедлайн для обласних адміністрацій — подати потребу до 15 квітня.
Ми, як правозахисники, які щодня працюють із запитами військових, тримаємо цей процес під суворим контролем і маємо чітку позицію щодо цих цифр.
Голова Всеукраїнської громадської організації «Правозахисна спілка інвалідів» Олександр Вознюк наголошує: статистика, озвучена Мінветом (23 пакети з помилками із 24), свідчить про серйозну проблему на рівні регіональних виконавців. Ветерани, які втратили здоров’я на фронті, не повинні ставати заручниками чиновницької недбалості на місцях. Право на житло має реалізовуватися без штучних бюрократичних перепон, а компетентність місцевої влади потребує посиленого контролю.
Своєю чергою, Софія Копач, державна експертка з питань парламентаризму та представниця Всеукраїнської правозахисної Організації “Ліга Справедливості України”, визначає пріоритетом своєчасність управлінських рішень щодо ветеранів-ВПО. Держава має бездоганно виконувати зобов’язання перед тими, хто втратив дім через окупацію та пішов захищати країну. Громадськість буде пильно стежити за дотриманням цих строків, адже кожне зволікання — це знецінення подвигу наших захисників.
Зокрема, експертно було зафіксовано наступне:
- За Програмою 719 (ветерани з інвалідністю І-ІІ групи та члени сімей загиблих): Мінвет зібрав потреби з усіх обласних адміністрацій та міста Києва. З 24 поданих пакетів документів 23 спочатку мали помилки та були відправлені на доопрацювання. Станом на зараз усі недоліки виправлені, і міністерство фіналізує проєкт розпорядження Кабінету Міністрів для виділення коштів.
- За колишньою постановою 280 (ветерани-ВПО, які мали право, але не отримали грошову компенсацію): встановлено чіткий дедлайн для обласних адміністрацій — подати потребу до 15 квітня.
Ми тримаємо цей процес під суворим контролем, щоб кожен, хто має право на житло, отримав його без штучних затримок.
Цифровізація “Особистих розпоряджень” та відповідальність громад
Ще одним надважливим блоком наради стала цифровізація. Представники Міноборони (Департамент соціального забезпечення та ГУ ІТ) презентували роботу над впровадженням “Особистих розпоряджень” військовослужбовців у застосунок Армія+. Це документ, у якому військовий визначає, хто отримає виплати в разі його зникнення безвісти або загибелі.
Сьогодні закон вимагає складати його виключно у паперовій формі, що призводить до втрат документів, недовіри до військових частин та проблем для родин. Міноборони напрацьовує зміни до Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців”, щоб дозволити складання розпоряджень в електронній формі з накладанням ЕЦП. Також представники громадськості підняли гостре питання захисту “родичів другої черги” (братів, сестер, повнолітніх дітей, цивільних дружин), які часто залишаються без жодної підтримки.
Окрему увагу Ірина Верещук приділила відповідальності місцевої влади. Під час наради розглядалося кричуще питання Сокирянської територіальної громади (Чернівецька обл.), де комісія місяцями ігнорувала заявку звільненого з полону захисника на отримання житлового ваучера, подану ще в грудні 2023 року через “Дію”.
Також на нараді було ініційовано вирішення правової колізії щодо реєстрації дітей військовослужбовців, які зникли безвісти (зараз для згоди другого з батьків вимагають рішення суду). ОП спільно з Мін’юстом та ДМС напрацьовують швидкі зміни до нормативно-правових актів, щоб спростити цю процедуру на період дії воєнного стану.