Повернення з фронту — це не про спокій. Це про новий етап боротьби — за здоров’я, зайнятість і повноцінну інтеграцію в цивільне життя. І ефективність цієї боротьби напряму залежить від того, наскільки системно працює державна політика підтримки ветеранів.
Саме ці питання стали ключовими під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, яке відбулося на Вінниччині.
Участь у засіданні взяли представники центральної та місцевої влади, народні депутати, профільні експерти та громадський сектор. У центрі дискусії — створення дієвої мережі ветеранських просторів як базового елементу інфраструктури підтримки.
Голова підкомітету з питань соціального захисту ветеранів Анатолій Остапенко наголосив, що ветеранські простори мають виконувати функцію системної «точки входу» до всіх видів державної допомоги — від соціальних до медичних і правових послуг.
Водночас, Голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» Олександр Вознюк акцентував на необхідності переходу від формального підходу до побудови реально функціональної системи.
За його оцінкою, ключовим завданням є інтеграція та синхронізація державних сервісів у межах ветеранських просторів. Це дозволить мінімізувати адміністративні бар’єри та забезпечити ветеранам доступ до базових послуг — медичних, юридичних, реабілітаційних — за принципом «єдиного вікна».
Окремо він звернув увагу на необхідність системної підтримки родин загиблих військовослужбовців, які потребують не менш комплексного супроводу. При цьому підкреслив, що розвиток мережі ветеранських просторів має розглядатися як складова державної політики, а не як інструмент реалізації грантових програм.
Голова Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна відзначила, що регіон вже має практичний досвід у цьому напрямку.
«Сьогодні формування мережі ветеранських просторів є частиною масштабної Політики Героїв, ініційованої Президентом України Володимир Зеленський. В області створено 24 простори у 20 громадах, частина з яких уже функціонує. Це важливі точки підтримки, де ветерани та їхні родини можуть отримати комплексні послуги та необхідний супровід», — зазначила вона.
Вона також підкреслила, що подальший розвиток мережі потребує підвищення якості послуг, формування професійних команд та впровадження ефективних механізмів соціально-психологічної адаптації.
Окрему увагу до практичних викликів підкреслює регіональна координаторка Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» Софія Копач:
«За результатами комунікації з ветеранами, можна констатувати наявність системної проблеми — значна частина з них після повернення не має чіткого розуміння алгоритму дій. Найбільш поширеними є запити, пов’язані зі станом здоров’я, працевлаштуванням та соціальною адаптацією.
У цьому контексті ефективне функціонування мережі ветеранських просторів має стати інструментом швидкого реагування на ці потреби та забезпечення комплексного супроводу ветеранів і їхніх родин».
У засіданні також взяла участь народна депутатка Ірина Бозова, яка підтримала ініціативу створення мережі ветеранських просторів та наголосила на її стратегічному значенні для державної ветеранської політики.
Станом на весну 2026 року статус учасника бойових дій надано понад 628 тисячам осіб. Це мало, чи багато? – питання досить риторичне.
Держава реалізує низку ініціатив — від створення ветеранських просторів до програм перекваліфікації та розвитку адаптивного спорту. Водночас ключовим залишається питання ефективності їх практичного впровадження на місцях.
У підсумку учасники засідання зійшлися на тому, що формування дієвої системи підтримки ветеранів потребує скоординованих дій держави та громадянського суспільства, а також чіткого фокусу на реальних потребах тих, хто повертається з війни.