Лікування військовослужбовців за кордоном: необхідні системні зміни до законодавства та механізму державного супроводу

2 листопада 2026 року відбувся круглий стіл, присвячений проблемам забезпечення прав українських військовослужбовців, які перебувають на лікуванні та реабілітації за кордоном.

Під час заходу учасники обговорили актуальні проблеми проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), документального оформлення лікування в іноземних медичних закладах, збереження грошового забезпечення, встановлення інвалідності та подальшого соціального і пенсійного забезпечення поранених захисників України.

Обговорення ґрунтувалося на практичному досвіді правозахисної та адвокатської діяльності, зверненнях військовослужбовців, а також досвіді волонтерського супроводу поранених за кордоном.

 

Основні проблеми, які потребують вирішення

 

У ході круглого столу було наголошено, що проблеми військовослужбовців, які лікуються за кордоном, не обмежуються лише процедурою проходження дистанційної ВЛК.

Йдеться про відсутність цілісної системи державного супроводу людини — від моменту поранення та медичної евакуації до завершення лікування, реабілітації, встановлення інвалідності й оформлення належних соціальних гарантій.

 

Серед найбільш актуальних проблем визначено:

  • несвоєчасне ініціювання дистанційного проходження ВЛК військовими частинами;
  • відсутність повного пакета первинної медичної документації під час евакуації за кордон;
  • надмірні вимоги до перекладу, легалізації та засвідчення іноземних медичних документів;
  • обмеження тривалості лікування за кордоном 12 місяцями, навіть за наявності медичних показань до його продовження;
  • ризик припинення грошового забезпечення під час незавершеного лікування;
  • відсутність належного фінансового механізму на період після звільнення за станом здоров’я та до оформлення пенсії;
  • проблеми комунікації між військовими частинами, медичними установами та державними органами;
  • ризики безпідставного оформлення самовільного залишення частини (СЗЧ) щодо військовослужбовців, які законно перебувають на лікуванні за кордоном;
  • переклад значної частини організаційних обов’язків на волонтерів та родини поранених.

 

Окрему увагу приділили проблемам взаємодії з іноземними лікарнями, фінансовому та побутовому забезпеченню поранених, а також необхідності врегулювання процедури повернення військовослужбовців в Україну.

 

Які зміни пропонується впровадити?

За результатами обговорення сформовано низку пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства та практичних механізмів захисту прав військовослужбовців.

 

Серед першочергових пропозицій:

  1. Переглянути 12-місячне обмеження лікування за кордоном та передбачити можливість його продовження за медичними показаннями.
  2. Удосконалити процедуру дистанційного проходження ВЛК, визначити чіткі строки направлення документів та відповідальних осіб у військових частинах.
  3. Забезпечити прийняття іноземної медичної документації, зокрема електронних документів і проміжних медичних висновків.
  4. Передбачити державне фінансування перекладу медичних документів, необхідних для проходження ВЛК.
  5. Запровадити тимчасову фінансову підтримку військовослужбовців, звільнених за станом здоров’я, на період до оформлення пенсії та інших соціальних виплат.
  6. Удосконалити механізм переходу від ВЛК до оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО).
  7. Посилити міжвідомчу взаємодію Міністерства оборони України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства закордонних справ України та Пенсійного фонду України.

 

Ключова пропозиція — єдиний механізм державного супроводу

 

Однією з центральних пропозицій круглого столу стало створення єдиного міжвідомчого механізму супроводу військовослужбовців, евакуйованих на лікування за кордон.

Його основою має стати закріплення за кожним пораненим персонального координатора, який забезпечуватиме взаємодію між військовою частиною, медичними установами, ВЛК, ЕКОПФО, дипломатичними представництвами та органами пенсійного забезпечення.

Такий координатор повинен контролювати строки проходження процедур, передачу необхідних документів та інформування військовослужбовця про стан розгляду його питань.

Важливо, щоб держава не перекладала свої організаційні функції на пораненого військовослужбовця, його родину або волонтерів.

 

Подальші кроки

 

За підсумками круглого столу узагальнено проблематику та сформовано пропозиції щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 411, наказу Міністерства оборони України № 402, Закону України № 2011-XII, а також нормативних актів, які регулюють процедури оцінювання повсякденного функціонування та пенсійного забезпечення.

Напрацьовані пропозиції мають стати основою для подальшого опрацювання та направлення відповідним державним органам.

Переконані: військовослужбовець, який отримав поранення, захищаючи Україну, не повинен залишатися сам на сам із бюрократичними процедурами.

Держава має забезпечити не лише можливість лікування за кордоном, а й безперервний правовий, медичний, адміністративний та соціальний супровід на кожному етапі відновлення.

Захист прав військовослужбовців — це не формальність, а обов’язок держави перед тими, хто захищає її незалежність і територіальну цілісність.

 

ГО «Всеукраїнська правозахисна спілка»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *