Одразу після рішення Європейської Ради про відкриття переговорів на вступ України до ЄС у Брюсселі, в Європейському економічному та соціальному комітеті (ЄЕСК) пройшло чотирнадцяте Двостороннє засідання Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.
На його початку президент ЄЕСК Олівер Рьопке привітав з українських представників з історичною подією.
Серед представників української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС у засіданні взяв участь та виступив голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів “Правозахисна спілка інвалідів” (ВГОІ ПСІ) Олександр Вознюк. Він порушив тему правосуддя, важливості доступу до нього, особливо під час війни та роль України у цьому процесі, назвавши сім ключових напрямків роботи, які роблять Україну сильнішою як зсередини, так і на міжнародній арені. Одним з цих напрямків він назвав стягнення активів осіб, проти яких було запроваджено санкції, в дохід України. На його думку, це важливий крок, який дозволяє направити ресурси агресора на відновлення прав українського народу та країни загалом. При цьому Олександр Вознюк наголосив також на важливості вдосконалення національного законодавства, створення Державного реєстру санкцій, посилення відповідальності за спроби обійти санкції, налагодження роботи міжнародного Реєстру збитків, укладання міжнародного багатостороннього договору та створення компенсаційного фонду для виплат.
Однією з найбільш масштабних проблем української правової системи пан Олександр назвав невиконання або тривале виконання рішень національних судів.
«Ситуація настільки складна, що вже призвела до безпрецедентного рішення: ЄСПЛ відмовився розглядати справи щодо невиконання рішень національних судів та направив величезний блок справ на контроль Комітету Міністрів Ради Європи. Зазначена група справ об’єднує понад 25 рішень та понад 12 148 заяв, які перебувають під посиленим наглядом з 2004 року, — пояснив Олександр Вознюк, зазначивши, що Міністерство юстиції України спільно з Радою Європи вже розробило Національну стратегію розв’язання цієї проблеми.
Важливим, за словами Олександра Вознюка, є й звернення України до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з міждержавними заявами проти уряду Російської Федерації. Це стало одним з пріоритетних напрямків захисту інтересів України з початку агресії РФ проти України з 2014 році. Станом на липень 2023 року у провадженні ЄСПЛ перебуває 4 міждержавні справи щодо подій на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей та порушень прав людини під час повномасштабного вторгнення РФ. В тому числі й справи з приводу захоплення моряків та вбивств опонентів російської федерації. Кейс “Україна проти РФ (Х)” приєднаний ЄСПЛ до міждержавної справи “Україна та Нідерланди проти РФ”, і, отже, вони розглядаються в одному провадженні.
Говорив Олександр Вознюк й про відновлення справедливості, яке вимагає притягнення до кримінальної відповідальності та покарання осіб, які скоїли злочини проти людяності та воєнні злочини. Це стосується як національних судів, так і Міжнародного кримінального суду.
Він також впевнений, що задля посилення кримінальної відповідальності за скоєння корупційних кримінальних правопорушень у сфері правосуддя, необхідно внести зміни до законодавства.
Законодавчого оновлення потребує й судова гілка влади. що сприятиме відновленню рівня довіри суспільства до неї. Правосуддя в Україні буде справедливим і ефективним, якщо до вже названих важливих кроків, забезпечити також безпосередню участь народу у його здійсненні через запровадження класичного суду присяжних.
Окрім теми правосуддя, під час зустрічі обговорювалися важливі питання, присвячені, зокрема, оцінці висновку Європейської Комісії та стану справ з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зеленому відновленню та викликам, які доводиться долати аграрному сектору економіки України. Йшлося також про вплив війни на вразливі групи населення, економічну інтеграцію України та ЄС, на ринок праці та системи охорони здоров’я України.
Було обговорено та прийнято спільну декларацію, підготовлену обома сторонами. У ній учасники висловили рекомендації для офіційного Києва та Брюсселю щодо євроінтеграції України.
– Це важливий крок у напрямку євроінтеграції України. Сподіваюся, що ці обговорення принесуть позитивні результати для України та ЄС, — зазначає Олександр Вознюк.