Основні форми громадської участі в місцевому самоврядуванні:
– дорадчі / консультативно-дорадчі органи (КДО);
– громадські слухання;
– громадські обговорення;
– звернення громадян;
– громадські ініціативи;
– громадська експертиза;
– місцевий референдум;
– консультації з громадськістю;
– органи самоорганізації населення;
– збори громадян за місцем проживання;
– участь в управлінні місцевим бюджетом;
– доручення депутату;
– відкликання депутата;
– дострокове припинення повноважень голови громади;
– створення петицій.
Форми участі передбачають залучення громадян до процесу управління громадою, а головне — вони закріплюються законодавчо, механізми та процедури їх реалізації чітко визначені, а результати мають правові наслідки. У разі ефективної взаємодії громадськості з місцевою владою результати закріплюються в офіційних рішеннях місцевих рад та інших документах і реалізуються на практиці. А якщо влада перешкоджає громадськості реалізувати права на участь у місцевому управлінні у визначених формах, має передбачатися відповідальність представників влади.
Зазначені форми громадської участі можуть реалізовуватися в різних сферах управлінської діяльності місцевої влади: від розробки та реалізації місцевих стратегій розвитку та цільових програм до управління місцевим бюджетом, соціальною політикою, в галузях житлово-комунального господарства, освіти, медицини, природоохоронної діяльності тощо.
Будь видимим, будь почутим — долучайся до формування місцевої політики!
Ця публікація була створена Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» у рамках проєкту «Дослідження участі громадськості у процесах прийняття владних рішень у партнерських громадах Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.