Круглий стіл: «Донецька та Луганська області очами журналістів. Що змінилося на сході України за останні два роки?»

03 грудня 2021 року об 11:00 відбувся круглий стіл на тему: «Донецька та Луганська області очами журналістів. Що змінилося на сході України за останні два роки?», організований в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру. Голова ВГОІ «Правозахисна спілка інвалідів» Олександр Вознюк презентував журналістам Київщини, Сумщини, Полтавщини, Дніпропетровщини, Луганщини, Донеччини результати дослідження , які були напрацьовані ним у рамках співпраці з Програмою ООН із відновлення та розбудови миру.

Олександр Вознюк розповів присутнім про передумови проведення дослідження та зазначив, що для того, щоб Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року справді була реалізована та «запрацювала», надзвичайно важливо владі на місцях долучати до процесів прийняття владних рішень людей з інвалідністю та представників МГН, тим самим забезпечуючи виконання принципу встановленого у Конвенції ООН про захист прав осіб з інвалідністю- «Нічого для нас без нас». Саме це гасло поширює ідею про те, що жодне політичне рішення, яке має вплив на осіб з інвалідністю, не може бути прийняте без повної та безпосередньої участі самих осіб з інвалідністю. Буквально це означає, що під час розробки різноманітних стратегій, програм, нормативно-правових актів особи з інвалідністю мусять мати можливість брати участь у такій розробці чи, принаймні, висловлюватися з приводу цих документів. Аналітичний звіт готувався доповідачем на основі аналізу відкритих інформаційних ресурсів та даних, обробки та аналітики отриманих відповідей від компетентних органів та уповноважених осіб на запити на отримання публічної інформації (інформаційні запити), проведенням фокус-групових соціологічних досліджень, організованих зустрічей, обговорень, публічних онлайн-консультацій.

За результатами дослідження отримані прикладні результати, які можуть використовувати органи влади, організації громадянського суспільства Донецької та Луганської областей для удосконалення та підсилення процесу інтеграції рішень, проектів та програм, які будуть враховувати інтереси та захищати права людей з інвалідністю та організацій громадянського суспільства, які представляють або захищають їх права. Особливу увагу під час презентації доповідач звернув на бар’єри, які були виявлені та способи їх подолання. Серед них було названо наступні: 1) відсутність інформації щодо можливості людей з інвалідністю та/або громадських об’єднань осіб з інвалідністю долучатися до прийняття рішень. Доступ до зазначеної інформації є основою щодо залучення цільових груп до процесів прийняття рішень.

За результатами фокус-групових досліджень встановлено що рівень інформування спільноти людей з інвалідністю щодо можливості формування національної, регіональної та місцевих політики є низьким; 2) відсутність інформації щодо можливості людей з інвалідністю та/або громадських об’єднань осіб з інвалідністю долучатися до прийняття рішень у доступних для всіх нозологій захворювань форматах; 3) недоступні офіційні веб-сайти органів державної влади та місцевого самоврядування; 4) Неефективність існуючих робочих груп, комітетів, громадських рад як інструментів співпраці. По-перше, учасники зазначених утворень, зазвичай, є лояльними до органу державної влади, які вони мають фактично контролювати. По-друге, місце в таких утвореннях мають не всі громадські об’єднання осіб з інвалідністю відповідних регіонів та/або населених пунктів і тому наразі існує питання чи є об’єктивними, повними та всебічними висновки, рекомендації таких утворень при органах державної влади та місцевого самоврядування. По-третє,також варто зазначити недоліки дорадчого статусу громадських рад.

Так, наприклад, навіть якщо дорадчий орган прийме якесь рішення або сформулює та висуне вимогу до державного органу, то це не означає, що така вимога буде виконана певним органом державної влади. 5) недовіра до органів влади, відсутність віри у те, що співпраця можлива, а думки, пропозиції, ідеї, зауваження людей з інвалідністю та/або громадських об’єднань осіб з інвалідністю будуть враховані; 6) некомпетентні щодо проблем осіб з інвалідністю та невмотивовані до співпраці посадові особи; 7) відсутність розуміння посадових осіб необхідності залучення осіб з інвалідністю та/або громадських об’єднань осіб з інвалідністю до процесів прийняття рішень; 8) брак комунікації між посадовими особами та особами з інвалідністю та/або громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю; 9) недостатня кількість робочих кадрів у органах державної влади та місцевого самоврядування, які могли б забезпечувати взаємодію з громадським сектором; 10) участь громадян та інститутів громадянського суспільства у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення не має системного характеру (є прогалини у законодавстві, з’являються нові механізми громадської участі, які потребують належного врегулювання, ОДВ та ОМС не забезпечено створення необхідних правових та організаційних умов для використання механізмів громадської участі); 11) фізичні бар’єри (архітектурна недоступність) органів державної влади та місцевого самоврядування. Відсутність можливості, за бажання, відвідати відповідний орган/установу. Необхідність долучатися до засідань робочих груп/комітетів/інше з використання мережі Інтернет (що теж не завжди є можливим); 12) є недостатній рівень розвитку інфраструктури для ефективного функціонування інститутів громадянського суспільства (ресурсні центри, заклади освіти, навчально-методичні установи, консультаційні та юридичні служби тощо); 13) низький рівень міжсекторальної співпраці у різних сферах суспільного життя, особливо на регіональному та місцевому рівнях.

Підсумовуючи свою доповідь Олександр Вознюк зазначив, що наразі стан включення осіб з інвалідністю до процесів прийняття рішень є незадовільним. Було виявлено ряд вищезазначених бар’єрів, які необхідно подолати задля того, щоб забезпечити реалізацію принципів закріплених Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю, а також завдань, які зазначені у Національній стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки. Очікування від реалізації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та інших нормативно-правових актів, серед яких Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки зводяться до того, що органи влади національного, регіонального, місцевого рівнів повинні забезпечити інклюзивний підхід до прийняття рішень шляхом залучення якомога ширшого кола осіб з інвалідністю. Наразі органи державної влади та місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей не впоралися з вищезазначеним завданням як на регіональному (обласному), так і на районному та місцевому рівнях. З метою пошуку оптимальних рішень та формуванні регіональної, районної та місцевої політик, що враховує потреби всіх категорій громадян України представникам органів державної влади та місцевого самоврядування необхідно співпрацювати зі спільнотою осіб з інвалідністю та іншими групами населення для того, щоб врахувати потреби всіх цільових груп населення для яких відповідні програми (політики) укладаються.

Держава має забезпечувати реалізацію включення питань, які стосуються осіб з інвалідністю під час розробки всіх аспектів політик та планування (національного регіонального, місцевого) їх реалізації (виконання). Також, Голова організації вказав, що завдяки проведенню фокус-групових досліджень з мешканцями відповідних громад було виявлено потребу в розробці та проведені навчання для підвищення спроможності громадських активістів, об’єднань осіб з інвалідністю, організацій, які що займаються захистом прав осіб з інвалідністю та просуванням концепції універсального дизайну, безбар’єрності та розбудови інклюзивного суспільства, долучатися до процесів прийняття рішень. Забезпечення всебічного врахування у поєднанні із здійсненням цільових заходів та виконання вищезазначених рекомендацій є ключовою стратегію досягнення інтеграції осіб з інвалідністю до процесів прийняття рішень, що сприятиме забезпеченню розширення та дотримання їх прав та можливостей.

Переглянути відеозапис заходу можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=uJt56KbfVew

 

Прес-центр

Leave a Reply