15 травня 2025 року в рамках Національного проєкту «Орієнтуємося у змінах законодавства: основне про реформу МСЕК» пройшов онлайн семінар, в якому взяли участь представники державних установ, громадських організацій, жителі Полтавської та Харківської областей, активісти та волонтери. Організаторами заходу є ВГОІ «Правозахисна спілка інвалідів», Міністерство охорони здоров’я України, ГО «Національна асоціація спинальників України», ГО «Захист прав молоді Дніпропетровщини», ГО «Соціальна перспектива», комітет Національної асоціації адвокатів України з питань захисту осіб з інвалідності.
Відкрив семінар голова ВГОІ «Правозахисна спілка інвалідів» Олександр Вознюк, який наголосив на важливості обговорення змін у законодавстві щодо оцінювання повсякденного життя осіб з інвалідністю.
“Ми маємо точково в кожній області, особливо — в громадах, де люди проживають, щоб вони знали, як відбувається оцінювання сьогодні, які правила застосовуватимуться щодо набуття статусу особи з інвалідністю”, – пояснив він.
Він також представив команду спікерів, включаючи експертів з Міністерства охорони здоров’я та адвокатів, які поділилися своїм досвідом і думками щодо реформи. Серед них- позаштатний експерт Міністерства охорони здоров’я України Яна Когут, заступник голови профільного комітету НААУ Богдан Кондратенко, голова ГО «Захист прав молоді Дніпропетровщини», голова ГО «Національна асоціація спинальників України» Дмитро Посунько, голова ради ГО «Соціальна перспектива», проректорка з наукової та міжнародної діяльності Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» Ганна Давиденко.
Зміни в законодавстві щодо оцінювання повсякденного життя осіб з інвалідністю детально пояснила Яна Когут. Вона зазначила, що нова модель оцінювання інвалідності, запроваджена законом №4170 (раніше законопроєкт №1279) почала функціонувати в Україні з 1 січня 2025 року. Основна ідея цієї моделі — оцінювання повсякденного функціонування, а її ключовою інновацією стала повна цифровізація процесів. Від паперових довідок, журналів і протоколів повністю відмовилися, натомість створено єдину електронну систему, доступну для всіх лікарів, які проводять або скеровують пацієнтів на оцінювання.
На практиці система вже успішно працює. Наприклад, у Полтавській області до реформи діяло 14 МСЕК у п’яти містах, тоді як зараз працює 29 експертних команд у 11 закладах охорони здоров’я. У Харківській області до реформи було 27 МСЕК, які працювали лише в обласному центрі, а нині діє 71 експертна команда у 18 закладах у восьми містах. Це значно покращило територіальну доступність послуг для пацієнтів.
Документообіг став максимально спрощеним: після оцінювання пацієнт отримує лише два документи — витяг із рішення експертної команди та рекомендації до індивідуальної програми реабілітації. Ці документи автоматично формуються в електронній системі та надсилаються пацієнту на електронну пошту. За потреби їх можна роздрукувати, підписати та завірити печаткою.
Уся реформа базується на чіткій нормативній основі. Постанова КМУ №1338 об’єднала всі ключові положення і критерії, а накази МОЗ №2067 та №420 регламентують відповідно електронні форми та визначення відсотків втрати працездатності (що особливо важливо для військових). Також значно розширено перелік осіб, які можуть направляти пацієнтів на оцінювання: тепер це можуть робити не лише ЛКК, а й будь-який лікуючий лікар, включно із сімейними. Для військовослужбовців таке направлення може оформити голова військово-лікарської комісії. Вперше затверджено чіткі переліки діагнозів і медичних втручань, які є безумовною підставою для направлення — наприклад, у разі ампутації більше не потрібно чекати 120 днів.
Рішення експертних команд автоматично передаються в Пенсійний фонд, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, Єдину інформаційну систему соціальної сфери та реєстр Міністерства оборони. Процес оскарження також змінено: замість трирівневої структури МСЕКів тепер діє дворівнева система, де всі скарги розглядаються єдиним Центром оцінювання в Дніпрі.
За словами експертки Яни Когут, реформа ще триває, тому Міністерство охорони здоров’я збирає зауваження та готує зміни до постанови №1338, щоб зробити систему ще ефективнішою.
На важливості реформування системи оцінювання осіб з інвалідністю акцентував й практикуючий адвокат Олег Романишин. Він зазначив, що реформа була необхідною, оскільки існувала велика кількість осіб з інвалідністю, які отримали статус неправомірно.
Романишин підкреслив, що багато людей звертаються з питаннями про оскарження рішень експертних комісій. Він вказав на те, що змінилися критерії оцінювання, і тепер пацієнти, які раніше отримували групу інвалідності, можуть не відповідати новим вимогам.
Він також говорив про недоліки в процедурі оскарження, зазначаючи, що якість підготовки скарг часто не відповідає потребам. Романишин вважає, що для покращення ситуації варто створити шаблони для скарг, які б спростили процес подачі.
Під час обговорення Олександр Вознюк ще раз підкреслив важливість зворотного зв’язку, який є необхідним для удосконалення системи. Він зазначив, що будь-яка критика — як негативна, так і позитивна — сприймається як можливість для розвитку. Адже навіть негативна реакція може стимулювати швидші зміни. Особливо важливо, щоб учасники ділилися своїми труднощами, адже це допомагає зафіксувати проблеми й обговорити їх вирішення командою. Він повідомив, що команда, яка працює над реформою, включає 70 організацій, і процес вдосконалення триває постійно. Наступного тижня планується передати розробникам критеріїв оцінювання повсякденного функціонування особи доповнення до чинної постанови.
Яна Когут розповіла про нововведення, яке також з’явилося як результат обговорення. Так,раніше родичам чи представникам забороняли бути присутніми на засіданнях МСЕК, що створювало труднощі для пацієнтів через складну медичну термінологію. Тепер, на рівні закону, пацієнт має право залучати уповноваженого представника — адвоката, лікаря чи фахівця зі супроводу ветеранів. Їхня участь допомагає зрозуміти процес оцінювання. Для цього потрібно подати заяву, щоб захистити права як пацієнтів, так і медиків. Це нововведення сприяє прозорості та повазі до всіх учасників процесу.
Загалом, семінар став платформою для обговорення важливих аспектів реформи, забезпечуючи активний діалог між учасниками та експертами.