Шістнадцяте засідання ПКА стало важливим етапом у діалозі між Україною та Європейським Союзом, де розглядалися ключові питання підтримки України у протистоянні російській агресії. Засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС (ПКА) відбулося 7 березня 2025 року в Києві. Його очолили народнипй депутат Вадим Галайчук від Верховної Ради України та Пекка Товері від Європейського Парламенту. В ході засідання було обговорено наслідки російської агресії, розвиток відносин між Україною та ЄС, а також євроатлантичну інтеграцію України. Обговорювалися фінансова та військово-політична допомога, механізм Ukraine Facility, санкційна політика щодо росії, відповідальність агресора, а також питання відновлення країни. Крім того, розглядалася співпраця України та ЄС у контексті змін у зовнішньополітичних пріоритетах нової адміністрації США. Окремо наголошувалося на важливості прискорення інтеграції України до ЄС та співпраці з НАТО у сфері кібербезпеки та боротьби з дезінформацією.
Особливу увагу приділили виконанню Україною плану реформ та зобов’язань у межах переговорного процесу. Також йшлося про розширення секторальної співпраці, зокрема в сферах торгівлі, енергетики, транспорту та сільського господарства. Важливою темою стало посилення міжпарламентської взаємодії. Одним із ключових рішень стало створення Підкомітету з питань вступу в ЄС у рамках Парламентської асамблеї, який забезпечить координацію та моніторинг процесу євроінтеграції.
Голова КПА з українського боку Вадим Галайчук підкреслив, що Європейський Союз має не лише адаптувати свою політику безпеки, а й посилити допомогу Україні, адже від цього залежить стабільність усього регіону. Він зазначив, що ефективна співпраця між Україною та ЄС у сфері оборони є запорукою довгострокового миру, а спільні рішення, ухвалені сьогодні, стануть важливими кроками для забезпечення безпеки всього європейського континенту.
Голова КПА зі сторони Європейського Парламенту Пекка Товері відзначив швидкість, з якою Україна рухається до євроінтеграції, та наголосив, що країна вже досягла значного прогресу, сумлінно виконуючи всі необхідні вимоги. Він підкреслив, що Україна сьогодні захищає не лише власну безпеку, а й безпеку всього ЄС, і саме тому Європа має відповідальність перед українським народом. Товері наголосив, що одним із способів виконати цей обов’язок є забезпечення повноправного членства України в ЄС та посилення спільної безпеки.
У засіданні взяв участь голова ВГОІ “Правозахисна спілка інвалідів” Олександр Вознюк. На його думку, важливим є комплексний підхід до посилення безпеки України під час воєнного стану та взаємодії з Європейським Союзом. Він зазначає, що необхідно посилити Збройні Сили України через постачання сучасної зброї та техніки, розширити військову допомогу від ЄС та НАТО, а також укріпити кордони, впроваджуючи сучасні системи спостереження.
Енергетична безпека України має базуватися на зменшенні залежності від російських енергоресурсів, інтеграції в європейську енергомережу ENTSO-E та імпорті електроенергії з ЄС. Захист критичної інфраструктури передбачає посилення протиповітряної оборони та швидке відновлення пошкоджених об’єктів. Також велике значення має кібербезпека, що включає захист державних систем, співпрацю з європейськими центрами кібербезпеки, протидію дезінформації та підтримку незалежних медіа.
Олександр Вознюк акцентував на швидкій інтеграції України в ЄС, зміцненні економіки через залучення інвестицій та участі в санкційній політиці проти росії. Соціальна та гуманітарна безпека передбачає підтримку військових та цивільного населення, розвиток соціальних програм, навчання з цивільного захисту та розширення територіальної оборони. Окремо розглядається реінтеграція деокупованих територій, що включає юридичну підтримку, відновлення інфраструктури та заходи з безпеки.
За підсумками шістнадцятого засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС було прийнято спільну заяву, яка закріпила зобов’язання сторін щодо подальшої підтримки України, посилення санкційного тиску на росію та прискорення євроінтеграції.