21 січня 2025 року у Вінниці відбувся онлайн семінар, присвячений важливим аспектам оцінювання повсякденного функціонування в рамках реформи медико-соціальної експертизи (МСЕК). Цей захід організувала Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України та іншими громадськими організаціями. Семінар зібрав представників різних організацій, серед них – представників Міністерства охорони здоров’я України, ГО «Національна асоціація спинальників України», ГО «Захист прав молоді Дніпровщини», ГО «Соціальна перспектива», Комітету НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю, Вінницької обласної військової адміністрації. Учасниками заходу стали жителі Вінницької області, активісти, волонтери та представники громадських об’єднань.
Семінар розпочався з вітального слова народного депутата України Анатолія Остапенка, який акцентував на важливості правового захисту осіб з інвалідністю. Також виступив Дмитро Луфер, радник Прем’єр-міністра України, який поділився інформацією про реформи в системі охорони здоров’я та медико-соціальної експертизи.
Олександр Вознюк, голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів», виступив з доповіддю про чинні критерії оцінювання здатності до трудової діяльності. Він детально розглянув юридичні та практичні аспекти проведення оцінювання повсякденного функціонування в контексті реформи медико-соціальної експертизи (МСЕК). За його словами, нова система отримала понад 1,4 млн справ, з яких більше 44 тисяч потребують розгляду в першому кварталі 2025 року. Вже сформовано понад 1550 експертних команд у 296 медзакладах, що майже в чотири рази перевищує потужності попередньої системи. Понад 5700 лікарів залучено до роботи, а 20 643 лікарі здійснюють направлення на оцінювання.
Він описав різні ступені обмеження життєдіяльності особи, що включають легкий, помірний, виражений та значний ступені обмеження, кожен з яких відрізняється за рівнем труднощів у виконанні повсякденних завдань. Критерії для встановлення інвалідності також включають різні терміни для повторних оцінювань в залежності від групи інвалідності. Наприклад, безстроково встановлюється інвалідність для осіб з необоротними порушеннями, а для інших груп — на визначений строк, такий як 1, 2 або 5 років.
Олександр Вознюк порівняв старі та нові списки анатомічних дефектів та захворювань, за якими встановлюється інвалідність, зазначаючи зміни в підходах до оцінювання, а також повідомив, що з метою покращення процесу встановлення інвалідності Міністерство охорони здоров’я України до 1 квітня 2025 року розробляє настанову, яка міститиме чіткі критерії для визначення груп інвалідності за різними діагнозами. Ця настанова стане нормативним документом, що регламентує методи діагностики захворювань.
Процес оцінювання включає оцінку медичних документів, проведення додаткових обстежень для отримання повної картини стану здоров’я, функціональну оцінку повсякденного функціонування, визначення групи інвалідності на основі аналізу отриманих даних, встановлення терміну дії інвалідності та перегляд статусу інвалідності за потреби.
«Основні висновки свідчать про те, що новий перелік захворювань виключає злоякісні новоутворення, серцево-судинні, ниркові та легеневі хвороби, а також цироз печінки. Також відзначено зміни в підходах до орфанних захворювань, затверджено нові переліки онкологічних захворювань з несприятливим прогнозом і тяжких хвороб, за яких інвалідність встановлюється на 5 років. Ця система спрямована на забезпечення об’єктивного та справедливого підходу до оцінювання інвалідності, враховуючи як медичні, так і соціальні аспекти життя особи», – зазначив Олександр Вознюк.
Семінар став платформою для обміну думками між експертами, правозахисниками та представниками громадських організацій, що працюють у сфері захисту прав осіб з інвалідністю. Захід підкреслив важливість подальшої роботи над вдосконаленням системи медико-соціальної експертизи та необхідність забезпечення більш об’єктивного підходу до оцінювання повсякденного функціонування осіб з інвалідністю. Учасники висловили сподівання на те, що реформи, що впроваджуються, приведуть до покращення якості життя людей з інвалідністю в Україні.