Голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» та член Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України Олександр Вознюк взяв участь у засіданні комісії з питань протезування, яке відбулося 17 січня 2025 року в приміщенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Учать у ньому взяли представники державних органів, медичних установ і виробники протезно-ортопедичних виробів.
Засідання було присвячене розгляду низки важливих питань. Зокрема, обговорювалися документи, подані учасниками бойових дій, щодо протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності, що виготовляються за новітніми технологіями або відсутні в Україні. Окрім того, важливою частиною порядку денного стало обговорення забезпечення протезами для занять силовими видами спорту, що є необхідним для реабілітації учасників бойових дій.
Учасники засідання оцінювали відповідність протезів міжнародним стандартам, їхню функціональність та індивідуальні потреби пацієнтів.
На думку Олександра Вознюка, розвиток сфери протезування та впровадження новітніх технологій для забезпечення людей найсучаснішими виробами є дуже важливим, особливо тепер, коли через війну стає все більше людей, які цього потребують.
«Забезпечення якісними, сучасними протезами тих, хто втратив кінцівки, – це не лише про технології, а й про повернення до повноцінного життя. Ми прагнемо, щоб кожен, хто цього потребує, отримав найкраще рішення, адаптоване під його потреби», – сказав він.
Коментуючи результати засідання, Олександр Вознюк пояснив, що відмінність між звичайними протезами та активними полягає у функціональності, технологіях та способах управління.
«Звичайні протези переважно виконують косметичну функцію або мінімальну підтримку функціональності. Вони пасивні, тобто не забезпечують активного руху, частіше виготовляються з легких матеріалів та зазвичай дешевші, оскільки не мають електронних компонентів. Використовуються здебільшого для естетичного вигляду або базової підтримки. Активні протези, навпаки, забезпечують повноцінний рух і виконання функцій, наближених до природних. Вони оснащені електронікою, датчиками та механізмами, які реагують на сигнали м’язів або нервів. До їх технологій входять вбудовані двигуни, батареї та сенсори для зчитування біоелектричних імпульсів. Активні протези можуть імітувати складні рухи, такі як стискання руки або згинання пальців, і є значно дорожчими через складність технологій. Вони підходять для людей, які прагнуть активного способу життя або хочуть максимальної компенсації втраченої функції», – розповів він.
За словами Олександра Вознюка, прикладом звичайного протеза ноги є той, що імітує форму, допомагає встояти, але не гнучкий у русі. Активний протез ноги оснащений мікропроцесором, який регулює згинання коліна та забезпечує плавність ходьби. Ці відмінності є важливими для вибору протезів, оскільки вони впливають на адаптацію людини до нового способу життя після втрати кінцівки.
Тож комісія продовжить працювати над удосконаленням процедур забезпечення осіб з інвалідністю сучасними протезами, залучатиме новітні технології та міжнародний досвід. Засідання стало важливим кроком у забезпеченні ветеранів та інших осіб, які втратили кінцівки, високоякісними протезами, що сприятимуть їх соціальній та фізичній адаптації.